четверг, 4 октября 2012 г.

З Днем Учителя!

Сьогодні Всесвітній день Учителя! Тому пост навіяний саме спогадами про школу, про батьків-вчителів)
В старших класах я вирізнялась дуже максималістським  підходом до всього і неабиякою принциповістю і впертістю (на даний момент це все присутнє, але у більш м'яких, приглушених тонах). Тому, коли на чергове святкування дня вчителя мені дістався вірш, який я не сприйняла всім своїм єством, я довго не перемовлялась з організатором свята, а сіла і написала свій вірш:) от так на зло всім "врагам", прямо на репетиції. Коли дійшла моя черга, я прочитала його. Мабуть, він був не таким вже й страшним і мені його дозволили залишити (прошу й зараз строго не судити, бо писався він сто з лишнім років назад).
Так цей вірш почула моя мама на святі, а для мене це було важливо, бо присвятила я його їй (тому власне у самому вірші йде звертання "ти")
Насправді, для мене немає різниці кому присвятити, для мене всі вчителі і вихователі, всі люди причетні до виховання і викладання - є носіями однієї ідеї. Тому зараз би я цей вірш присвятила і іншій мамі, мамі мого чоловіка, яка все життя пропрацювала з дітками вихователем у дитячому садочку, яка найперша (перша ніж вчителі) приймала діток з батьківських обіймів у свої і прививала їм добре і чисте. І саме головне вчила входити в соціум, вчила як налагоджувати стосунки з однолітками, як доносити свої бажання і наміри до оточуючих.

Позолотили роки скроні,
А в пам'яті ти вічно молода.
Життя ти віддавала лише школі,
Щоб Україна гордістю цвіла!
Ми йшли від мам і тат такі налякані,
А ти стояла із букетиком в руках.
Тепер ідемо звідси ми заплакані,
А твоя доля залишається в слідах.
Неначе й не летіли роки птахами,
Неначе й не кінчалася весна.
Чому тепер над батьківськими хатами
Сльозинками заплакали літа?
Ти дивишся на нас з такою гордістю,
Що хочеться між хмари нам злетіть.
Чи заплатили за твою любов ми повністю?
Та й взагалі, чи зможем заплатить?
Позолотили тобі роки скроні.
Ми знаємо - це благородна сивина.
З самої юності ти служиш рідній школі,
Бо ти - учителька, ти вічно молода


1 комментарий:

  1. Ксюшкин, ты умничка! Так трогательно) я начала вспоминать ввсех своих любимых учителей. Сколько в школе было трудных, не приятных момоментов, а сейчас все вспоминается только с теплом

    ОтветитьУдалить